Свої перші комерційні зйомки я згадую без жодної ностальгії. Кілька з них я тоді просто занапастив, і причина була не в кадрах. Я не вмів домовлятися із замовником: про строки ми говорили приблизно, про гроші я соромився говорити взагалі, а що саме людина отримає в кінці, ми не проговорювали жодного разу.
Коли мене питають про помилки фотографа-початківця, майже завжди мають на увазі кадри: композицію, світло, фон і обробку. Друга половина списку залишається невидимою, хоча саме вона зʼїдає гроші, час і бажання працювати далі.
Нижче ми розберемо помилки двох різних видів. Спершу ті, що видно на самій фотографії, потім ті, що видно тільки в переписці із замовником. Кожну беремо однаково: як вона виглядає в кадрі, звідки береться і що зробити на наступній зйомці. У фіналі буде вправа на девʼять останніх кадрів твого профілю, після якої свій список помилок ти складеш сама.
- Помилки на старті це нормальна частина роботи
- Дві групи помилок, і про другу майже ніхто не пише
- Помилки в кадрі: чому фото виходять погані
- Помилки зі світлом
- Помилки з фоном і ракурсом
- Помилки в обробці
- Помилки в роботі, які коштують грошей
- Помилки на самій зйомці
- Як знайти свої помилки на девʼяти останніх кадрах
Помилки на старті це нормальна частина роботи
Двадцять років я знімаю комерційно і кожну з описаних нижче помилок свого часу зробив особисто. Частину з них я повторював роками, поки хтось не показав мені пальцем. Тому почну з незручної правди: помилки на старті неминучі, і жодне навчання їх не скасовує.
Різниця між новачком і професіоналом лежить не в кількості помилок, а в швидкості, з якою помилка помічається. Я бачу свою на моніторі за секунду і виправляю ще на зйомці. Початківиця бачить ту саму помилку через місяць, коли кадр уже віддано замовнику. Уся робота над собою в фотографії зводиться до скорочення цього проміжку.
Друга річ, яку варто зняти з плечей одразу: справа тут не в таланті. Усе, про що йдеться далі, це набір простих правил і звичок, які ставляться за кілька тижнів практики. Людина без жодної художньої освіти опановує їх так само, як і будь-хто інший.
Дві групи помилок, і про другу майже ніхто не пише
Пошукай будь-який список помилок початківця українською, і ти отримаєш перелік технічних огріхів. Завалений горизонт, змазаний кадр, спалах у лоб, надмірна обробка. Список правильний і на цьому закінчується.
Сюди належать композиція, світло, фон, ракурс і обробка. Вони коштують тобі одного кадру і виправляються на наступній зйомці. Помітити їх можна самій, дивлячись на власні фотографії уважніше.
Зйомка без передоплати, домовленості на словах, безкоштовні фотосесії без дати закінчення, ціна «поки що низька». Вони коштують грошей, вільного дня і репутації, а помітити їх на фотографії неможливо.
Друга група важить більше, ніж здається на старті. У нашому опитуванні аудиторії, де відповіли триста тринадцять жінок, вісімдесят вісім відсотків ще не заробляли фотографією жодної гривні. Далеко не всі з них слабко знімають. Частина застрягла саме на другій групі помилок, бо кадри вже нормальні, а домовитись про гроші не виходить.
Помилки в кадрі: чому фото виходять погані
Почнемо з питання, яке звучить в директі щотижня. Фотографка надсилає кадр і питає, чому він виглядає порожнім, хоча знімала вона красиве місце в хорошу погоду. У девʼяти випадках з десяти працює одна з чотирьох причин нижче.
У кадрі немає головного. Виглядає це так: дивишся на фотографію і не розумієш, куди себе подіти. Дівчина, лавка, фонтан, дерево і шматок будинку однаково великі й однаково важливі. Береться це з бажання вмістити все, що сподобалось на локації. Що робити на наступній зйомці: перед натисканням на кнопку назви вголос одне слово, що ти зараз знімаєш. Усе, що не працює на це слово, або виходить із кадру, або йде в розфокус.
Обʼєкт стоїть рівно по центру. Кадр із людиною посередині читається як фотографія на документи, навіть коли людина усміхнена. Береться це зі звички наводити телефон так, щоб обличчя опинилось у центрі екрана. Що робити: постав головне на лінію або в точку перетину ліній, а не в центр. Саме для цього існують композиційні сітки, і на телефоні вони вмикаються за десять секунд.
У кадрі немає повітря. Надто тісний кроп душить сюжет: голова впирається у верхній край, лікті обрізані, а між людиною і краями кадру не лишилось нічого. Береться це з бажання показати обʼєкт якнайбільшим. Що робити: лиши вільний простір з того боку, куди дивиться або рухається людина, і не обрізай кадр по суглобах.
Пропущений момент. Технічно бездоганний кадр, де всі стоять і чекають команди фотографа. Береться це з надмірної зосередженості на налаштуваннях. Що робити: продовжуй знімати після того, як сказала «готово», бо найживіші кадри трапляються саме в цю секунду.
Вікторія КолесникБезкоштовний майстер-клас на пʼятнадцять хвилин, де я розбираю три сітки на живих кадрах, плюс тренажер, який накладає ці сітки просто на камеру твого телефона. Вмикаєш, бачиш лінії поверх сюжету і знімаєш по них. Різниця помітна вже на першій серії.
Дивитись майстер-класПомилки зі світлом
Світло робить із кадром більше, ніж камера і обробка разом. Тому помилки тут коштують найдорожче, а виправляються найпростіше.
Спалах там, де він не потрібен. Виглядає це впізнавано: обличчя на першому плані вибілене і плоске, фон за ним провалився в темряву, а людина ніби наклеєна на чорний папір. Береться це з віри, що зі спалахом кадр завжди яскравіший. Що робити: у приміщенні шукай вікно замість спалаху, а на вулиці вмикай його тільки проти сонця, щоб підсвітити обличчя.
Зйомка опівдні. Сонце стоїть високо, під очима лягають чорні тіні, люди мружаться, а на шкірі зʼявляються різкі плями. Береться це з логіки «вдень найсвітліше, отже найкраще». Що робити: домовляйся на ранок або на пару годин перед заходом сонця, а якщо вибору немає, шукай тінь від будівлі чи дерев. Похмурий день новачці підходить краще за полудень, бо хмари працюють як величезний розсіювач.
Людина спиною до вікна. Камера бачить яскраве вікно, зменшує експозицію, і обличчя перетворюється на темну пляму. Береться це з того, що оком ми бачимо і вікно, і обличчя нормально, а техніка так не вміє. Що робити: розверни людину обличчям до вікна і стань спиною до нього сама.
Помилки з фоном і ракурсом
Фон новачки не бачать взагалі, і це найчастіша претензія, яку я пишу на розборах домашніх робіт. Погляд під час зйомки прикутий до обличчя, а камера чесно фіксує все інше.
Зайві предмети за спиною. Сміттєвий бак, припаркована машина, яскрава вивіска, дорожній знак, що стирчить із голови героїні. Помічається це вже на обробці, коли зробити нічого не можна. Що робити: перед кадром пробіжись очима по краях і по фону, це займає дві секунди. Часто достатньо зробити три кроки вбік, щоб фон став чистим.
Один ракурс на всю зйомку. Усі кадри зняті з висоти власних очей, і серія виглядає монотонною. Береться це з того, що присідати і тягнутися вгору просто незручно. Що робити: зніми той самий сюжет з трьох висот, знизу, з рівня грудей і зверху. Мій прийом для вулиці простий: якщо небо в кадрі порожнє і сіре, я піднімаюсь вище і знімаю зверху вниз, щоб замінити небо на землю або підлогу.
Локація, яку ти не перевірила. Поле скошене, листя облетіло, кафе зачинене на ремонт, а замовниця вже приїхала. Що робити: приїжджай на пів години раніше і завжди тримай у голові запасне місце за пʼять хвилин ходьби.
Обійди сюжет по колу, перш ніж піднімати камеру. Найкращий ракурс майже ніколи не збігається з тим місцем, де ти стояла, коли побачила кадр.
Кадр, обрізаний по зап'ясті, лікті чи щиколотці, виглядає як помилка, навіть якщо все інше зроблено добре. Проводь межу кадру посередині між суглобами.
Помилки в обробці
Обробка це та частина, де початківиця найлегше псує вже готовий кадр. Повзунки рухаються швидко, а око за годину роботи перестає помічати перебір.
Шкіра, згладжена до воскової ляльки. Пори, зморшки і фактура зникають, обличчя стає гумовим. Береться це з бажання зробити людині приємно. Що робити: прибирай тимчасові дрібниці, як прищик чи випадкове волосся, і залишай усе, що робить обличчя живим.
Фільтр на всю серію без розбору. Один і той самий пресет лягає і на кадр у сонці, і на кадр у тіні, а результат виглядає брудно. Що робити: постав базові налаштування на всю серію, а далі проходь кожен кадр окремо, бо світло в них різне.
Віра, що обробка врятує будь-який кадр. Кривий горизонт випрямляється, сміття замальовується, темрява витягується, і на це йде година замість двох секунд на зйомці. Що робити: витрачай увагу до натискання кнопки, а не після.
Різна обробка всередині однієї серії. Замовниця отримує пачку кадрів, де половина тепла, а половина холодна. Виглядає це як робота двох різних людей. Що робити: зводь усю серію до одного настрою, це помітно навіть непідготовленому оку.
Я зробив маленьку гру: показую фотографію, а ти обираєш, що з нею не так. Три причини на вибір, а після відповіді відкривається другий кадр тієї самої зйомки, де помилки вже немає, разом із поясненням, чому так вийшло. Дев'ять раундів займають кілька хвилин, і після них око починає чіплятися за ті самі речі у власних фотографіях.
Відкрити груПомилки в роботі, які коштують грошей
Тепер про другу групу, якої немає в чужих списках. Ці помилки не видно на фотографії, вони живуть у переписці, і саме через них здібні фотографки роками не виходять на нормальний дохід.
Зйомка без передоплати. Домовленість без грошей скасовується легко, і день, який ти тримала вільним, лишається порожнім. Тридцять відсотків наперед прибирають більшість таких історій, бо після оплати передумати складніше. Формулювання просте: щоб я закріпила за тобою цю дату, потрібна передоплата тридцять відсотків, решта в день зйомки.
Домовленості на словах. Скільки кадрів, у якому вигляді, до якої дати, що входить у суму і що буде при перенесенні. Усе це проговорюється до зйомки і фіксується одним повідомленням у переписці. Без такого повідомлення кожен памʼятає свою версію, а винною в кінці виявляється фотографка.
Безкоштовні зйомки без дати закінчення. Зйомки за відгук потрібні рівно доти, доки збирається портфоліо. Далі вони починають працювати проти тебе, бо навколо збирається коло людей, для яких твоя робота безкоштовна за замовчуванням. Подруга розкаже подругам, що отримала чудові кадри задарма, і платити тобі ці люди вже не будуть. Признач собі дату закінчення такого періоду заздалегідь, ще до першої безкоштовної зйомки.
Ціна «поки що низька». Логіка звучить розумно: зараз беру мало, зберу портфоліо, потім підніму. На практиці тимчасова ціна тримається роками, бо піднімати її перед тими самими замовницями страшно. Стартувати краще з нижньої межі ринку, а не з нуля.
Як рахувати свою нижню межу, як зібрати три пакети замість однієї цифри і що відповідати на прохання про знижку, я розібрав окремо в матеріалі про те, скільки коштує фотосесія. Ставки по нішах і країнах разом із формулою стелі доходу лежать у статті про те, як заробляти на фотографії.
Помилки на самій зйомці
Ця частина найприкріша, бо всі вони прибираються підготовкою за пʼятнадцять хвилин напередодні.
Заряджена батарея, вільна карта памʼяті, протерта передня лінза або скло телефона. Замовник, який чекає, поки ти видаляєш старі кадри просто на зйомці, наступного разу тебе не покличе.
Час, місце, тривалість, одяг, макіяж і кілька референсів того, що ви хочете отримати. Двадцять хвилин розмови прибирають більшість непорозумінь на майданчику.
Скута героїня псує навіть геніальну ідею зйомки. Перші пʼять хвилин витрать не на кадри, а на звичайну розмову, і покажи їй один вдалий кадр з екрана, щоб вона побачила себе гарною.
Я заливаю зняте одразу після зйомки в хмару, звідки воно автоматично лягає на домашнє сховище з чотирьох дисків. Тобі достатньо двох місць зберігання, головне щоб вони були різні. Карта памʼяті це не архів, вона ламається і губиться.
Окремо скажу про страх, бо він стоїть за половиною цих помилок. Новачки бояться зайвий раз перепитати замовника, назвати ціну, попросити передоплату і сказати «стань, будь ласка, трохи інакше». Страх виглядає як ввічливість, а працює як джерело накладок. Уточнююче питання в переписці економить тобі зіпсовану зйомку, і жоден нормальний замовник за нього не образиться.
Як знайти свої помилки на девʼяти останніх кадрах
Список чужих помилок не змінює нічого, поки ти не подивилась на свої фотографії. Тому остання вправа найважливіша в усій статті, і займає вона хвилин двадцять.
Відкрий свій профіль і візьми девʼять останніх кадрів, які там лежать. Саме девʼять, бо це один екран, і саме останніх, без права обрати найкращі. Далі пройди по них чотири рази поспіль, щоразу дивлячись тільки на одну річ.
Дивись на кожен кадр рівно три секунди і називай вголос, що на ньому головне. Якщо назвати не виходить або слів більше одного, у цього кадру немає центру уваги. Порахуй, скільки таких кадрів набралось із девʼяти.
Тепер дивись тільки на краї кадру і на те, що за спиною героїні. Шукай зайві предмети, обрізані по суглобах руки і завалену лінію горизонту.
По кожному кадру відповідай, звідки падає світло і чи бачиш ти його джерело. Якщо відповіді немає, світло на цій зйомці обрало тебе, а не ти його.
За скільки з цих девʼяти кадрів тобі заплатили і на скількох знімальних днях була передоплата. Це найкоротший спосіб зрозуміти, у якій із двох груп твоя головна помилка.
Найчастіше картина виходить така: три-чотири кадри без головного, більшість без відповіді про світло і нуль оплачених зйомок. Це нормальний результат для старту, і він одразу показує, з чого починати. Якщо провалився перший прохід, берись за композицію. Якщо провалився третій, стеж за вікном і за часом доби. Якщо провалився четвертий, помилка твоя не в кадрах, і виправляється вона в переписці, а не на зйомці.
Одну звичку я раджу поставити назавжди. Раз на місяць проходь цю вправу заново і порівнюй із попереднім разом. Прогрес у фотографії помітний саме так, бо день у день зміни непомітні, а за місяць різниця очевидна.