Я просто не вмів малювати
Моє захоплення фотографією почалося з банальної досади — я зовсім не вмів малювати! І тут камера дозволила мені «перестрибнути» цей барʼєр. Як і в усіх новачків, у мене була «всеїдність»: я знімав усе, що бачив, — і павучків, і квіти, і друзів, і архітектуру… Такий підхід дає змогу знайти улюблений жанр і вже в ньому розвиватися далі. Мені дуже подобалося знімати людей (портрети та жанрові сцени). А ще — природні пейзажі.
Згодом пейзажі стали моїм творчим захопленням, а зйомка людей перетворилася на професійну діяльність: зйомку святкових подій і міський репортаж. Нині я вже 11 років професійно займаюся фотографією.
Юнацьке захоплення поезією знову проявилося в тому, що я почав писати статті про подорожі, а згодом — друкуватися в журналах «Міжнародний туризм», «Digital Photographer», «Forbes», «Ваше весілля», «Фаворит» (Україна), «Appertura» (Англія).
З 2014 року я активно займаюся тревел-фотографією, співпрацюю зі стоковими агенціями, читаю лекції та навчаю фотографії, є членом Національної спілки фотохудожників України.
«Фотошкола допомогла скинути лаврові вінки та працювати»
Насамперед фотошкола Сляднєва навчила мене систематизувати знання, знімати на практиці з професійним світлом і працювати з професійними моделями. Я ніколи не перестаю вчитися й розвиватися. Фотошкола дала змогу скинути «лаврові вінки» і працювати.
Особливо важко було «вмикати» фантазію, виконуючи домашні завдання. Важливим виявився мій розвиток не лише як фотографа, а й як людини, що вміє себе просувати. Багато моментів, які здавалися простими й поверхневими, суттєво впливають на ваше позиціонування на ринку фотографії. Іноді я навіть повертаюся до тих старих записів.
Безумовно, фотошкола — це не лише можливість здобути нові знання. Це також чудовий простір для спілкування, де знайомишся з людьми, які мають інше бачення й кругозір. Усе це виливається в колосальний обмін досвідом на зйомках. А з багатьма, коли ми познайомилися ближче, завʼязалися дружні стосунки.
Моєму проєкту Phototourne виповнився рік!
Якось мені на очі потрапила приказка: «Яка різниця, якої фірми в тебе кеди, якщо ти ходиш у них Парижем?» Мене завжди захоплювали подорожі та бажання побачити щось нове.
Обʼїздивши всю Україну з індивідуальними та груповими турами, я вирішив розсунути горизонти й вирушити за кордон. Спочатку зробив кілька поодиноких вилазок, щоб набути досвіду в організації та плануванні поїздок. Це бронювання житла й транспорту, купівля квитків, побудова логістики та складання маршруту. Найважливіше — цікава програма туру, яка має надихати і мене, і майбутніх учасників. Якоїсь миті я зрозумів, що достатньо впевнений у своїх силах і готовий узяти на себе відповідальність і як організатор туру, і як гід-фотограф: привозити клієнтів у найцікавіші місця планети й давати їм змогу навчитися знімати.
Не менш важливі особисті якості, харизма, уміння впоратися з викликами ззовні, ну і, звісно, талант фотографа! Так народився мій проєкт Phototourne, якому 2023 року виповнився рік.
Наразі мої цілі можна описати формулою 3×100. Заінтриговані?
Усе просто:
Я хочу довести свій річний прибуток від фотографії до 100 000 €.
Я планую написати книгу — якісний посібник із фотографії — і випустити її накладом 100 000 примірників.
Протягом наступних 10 років я як тревел-фотограф хочу відвідати 100 країн світу.
Ну а в ширшому сенсі я часто кажу собі, що досяг результату, коли повертаюся додому з важких і не дуже поїздок, сідаю в родинному колі й кажу: «Ой, я таке бачив! Таке зняв! Ви не повірите!» І таке бувало неодноразово!
**Нагороди:** член Національної спілки фотохудожників України (НСФХУ); переможець і призер національних та міських конкурсів мистецької фотографії My Canon, «Знімок року», «Панорама моєї країни»; учасник міжнародних фотоконкурсів Trierenberg Super Circuit, Al-Thani, Hasselblad Masters; спікер тематичних лекцій з фотографії.
