Навчитися знімати контент за короткий час — мета, яка давно вже не мета
З початком війни я була змушена покинути стабільну спокійну роботу редакторки новин. Опинившись в Англії, зрозуміла, що моя освіта політолога й досвід у редакції тут нікому не потрібні. Вирішила займатися справою, яка дозволить швидко заробляти. Вибір упав на зйомку контенту, бо знімати я любила завжди. Та все ж фотографічних навичок бракувало. Тому знайшла школу, де вчать знімати не лише фотоапаратом, а й мобільним. Цікаво, що за короткий час я просто закохалася саме в професійну камеру.
Отже, фотографувати я любила постійно. Знімала телефоном, але завжди інтуїтивно. Я розуміла, що мені бракує базових теоретичних знань, тому почала шукати свою школу фотографії. Такий уже в мене характер: я хотіла всьому навчитися швидко, щоб почати займатися фотографією вже зараз.
Спершу моєю метою було навчитися знімати для соцмереж. Контент-зйомка на той час була популярною, тому я схилялася до такого заробітку. Тоді я й подумати не могла, що дійду до свого теперішнього рівня.
Часто задивлялася на картинки в Pinterest, особливо на фуд-фото, і мріяла колись навчитися так знімати. Без скромності можу сказати, що загалом за 7 місяців навчання фотографії мої роботи вже можуть конкурувати з тими картинками.
Моя точка відліку
Професію фотографа я твердо обрала, коли опинилася в чужій країні, де не могла б реалізуватися за основною освітою. А таке ремесло, як фотографія, може давати непоганий заробіток. І я почала обирати з усіх можливих свою школу фотографії.
Якось я натрапила на Олександра Сляднєва в одному з проєктів. Він зацікавив мене як професіонал, і я подумала, що хотіла б у такого вчитися. Вирішила дізнатися, чи не навчає він фотографів-новачків. Так і знайшла Фотоакадемію Олександра Сляднєва. Мені пощастило потрапити на безкоштовний Пробний тиждень, де я зрозуміла, що хочу вчитися саме в такому форматі викладання й наставництва.
Я щиро вважаю систему навчання у Фотоакадемії геніальною! Після кожного ефіру, кожного зворотного звʼязку й розмови з наставником — нові відкриття.
Памʼятаю, як у перші тижні навчання дивувалася роботам студентів, які прийшли на два-три місяці раніше. Мені здавалося, що це вже професійні фото. При цьому більшість тих фотографій були зняті телефоном. Я все думала, що на якомусь етапі цим учням дали секретну методику або вони налаштували в камерах якусь хитру функцію, тому й виходять такі фотографії. Чекала, коли ж і я дізнаюся цей секрет. А секрет був у підході до навчання й зосередженості на потрібному результаті.
Мої провали — ні. Мій досвід — так
Ось позаду вже 7 місяців мого навчання, шаленого зростання, внутрішніх змін і зовсім інших, масштабніших цілей. Не можу сказати, що все в мене виходило одразу й легко. Я робила багато помилок. Та відчувала сильну підтримку — і моральну, і практичну — від наставника та спільноти, тому просто брала й робила.
Повірити в себе — це і є початок карʼєри
Мені здається, що найстрімкіше зростання у фотографії припало на період, коли в мене відбулося внутрішнє зростання. І це, знову ж таки, завдяки наставникові. Олександр ніколи не наголошував на тому, що має психологічну освіту. Але наші онлайн-зустрічі прямо вплинули на мою віру в себе й самооцінку. Тепер я розумію, як глибоко він уміє копати і знає, що робити з кожним студентом заради його ж успіху. За це я дуже вдячна собі й своєму наставникові.
Та що там казати, якщо навіть брати гроші за свою роботу мене навчили саме у Фотоакадемії! Відтоді я беру гроші за зйомки, хоча до навчання думала, що зможу заробляти тільки після випуску.
Вибір і процес спеціалізації
Наприкінці Початкового рівня нам пояснили, як важливо фотографу обрати свою нішу. Я обрала спеціалізацію фуд-фото. Для мене це красиво, прибутково й у задоволення. Це неймовірний відпочинок. Той «фотографічний мʼяз» так натренувався, що кожні кілька днів у мене виникає потреба познімати просто для себе, крім замовлень клієнтів.
Вивчаючи фуд-фотографію, я дізналася, як важливо будувати композицію і створювати обʼєм на картинці. Ні, точніше не так! Для мене було відкриттям, що композицію можна створювати за певними схемами. І цих схем безліч.
А те, що за допомогою світла можна створити обʼєм предмета на фотографії, просто перевернуло моє уявлення про найкращі фото людства. Бо насправді обʼємні фото найкрасивіші, що б на них не було зображено. Вони поза часом. Саме ці професійні відкриття підняли якість моїх робіт.
Коли розібралася зі світлом, композиційними сітками та експозицією, я просто забула про мобільну зйомку. Тепер тільки фотокамера і тільки професійні фотографії. Я не зрадила своїй меті, я її змінила. Тоді я чітко побачила, ким можу стати і чого досягти.
«Відро з крабами» навпаки
Велику роль для мене відіграє наша навчальна спільнота студентів. Там моя зона комфорту і зона зростання водночас. Це обʼєднання дуже різних, дуже працьовитих, а тому талановитих дівчат і хлопців. Скільки разів вони допомагали мені взяти себе в руки, спонукали продовжувати, активно хвалили й справедливо критикували! Нас усіх один наставник навчив правильно й критично мислити — мислити як фотографи. Це нас обʼєднує і дуже мотивує. Ми як «відро з крабами», тільки навпаки.
Не знаю, як би проходило моє навчання без підтримки й наставництва. Не впевнена, що дійшла б до цієї точки без психологічної роботи над собою. Вона важлива, особливо зараз, коли ми всі такі вразливі через несправедливість у світі. Кожен проєктує це на свою особистість і так позбавляє себе мотивації та будь-якої впевненості. Тому вважаю, що сьогодні в будь-якому навчанні потрібна психологічна складова. Комусь просто треба почути «Я вірю в тебе». А комусь треба копнути глибше, щоб побачити себе і свій потенціал.
Мої лаконічні підсумки
Я чітко бачу, що роблю круто, особливо на тлі місцевих фахівців.
Я працюю фотографом за кордоном і сміливо беру за це гроші.
Планую вступити на заключний рівень Профі у Фотоакадемії, щоб розібратися в нюансах фотобізнесу та співпраці з великими клієнтами.
Бажаю собі легкості й задоволення на шляху до успіху. Бо те, що я дійду, тепер знаю точно.