Питання про студію приходить мені в директ майже щотижня і завжди в одному вигляді: знімати нема де, своєї студії немає, а оренда поки не по кишені. Пишуть його з квартири, у якій уже стоїть усе потрібне для перших кадрів, і найчастіше авторка листа цього просто не бачить.
Мої комерційні кадри для ресторанів і брендів знімалися і в студії, і на звичайному столі біля вікна, а замовник різниці між ними не помічав. У предметній зйомці домашній стіл давно став нормою: товар приїжджає поштою, ти знімаєш його вдома і віддаєш готові файли, а знімальний день у дистанційних замовленнях коштує від 500 до 2500 доларів.
Нижче розберемо, як обійти власну квартиру і знайти в ній робоче місце, як читати світло з вікна в різні години, з чого зробити фон і відбивач без жодної покупки, три готові сетапи для предмета, їжі й портрета, як прибрати з кадру побут без пересування меблів і що реально виходить зняти ввечері.
Двадцять років я знімаю комерційно, здебільшого їжу і предмети для ресторанів та брендів, і половину домашніх прийомів з цієї статті використовую в роботі досі.
- Де в квартирі знімати: шукаємо вікно, а не кімнату
- Фон: що працює і що не варто купувати
- Відбивач і затемнення з того, що вже вдома
- Сетап перший: предмет на кухонному столі
- Сетап другий: їжа біля вікна
- Сетап третій: портрет у кімнаті
- Як прибрати з кадру побут і не пересувати меблі
- Вечір і штучне світло: коли вийде, а коли краще не знімати
- Скільки на цьому реально заробляють
- Що зробити сьогодні
Де в квартирі знімати: шукаємо вікно, а не кімнату
Квартира це не одна локація, а кілька різних майданчиків, і відрізняються вони не меблями, а світлом. Кухня о десятій ранку і та сама кухня о шостій вечора це два різні знімальні павільйони. Тому пошук місця починається не з питання «де тут красиво», а з питання «звідки сюди приходить світло».
Обійди квартиру з телефоном у руках і зроби просту річ. Постав один і той самий предмет, чашку або яблуко, біля кожного вікна по черзі й зніми його з однієї відстані. Чотири чи п'ять кадрів на екрані одразу покажуть, де світло рівне, де воно жорстке і де його майже немає. Ця вправа займає п'ятнадцять хвилин і замінює будь-яку теорію про освітлення.
Пряме сонце сюди не заглядає ніколи, тому світло тут рівне і м'яке майже цілий світловий день. Це найзручніше місце в домі для портрета, дитячої зйомки і для серій, у яких кадри мусять збігатися між собою.
До обіду сюди падає пряме сонце з різкими тінями, а після обіду залишається спокійне розсіяне світло. Ранкові сюжети зі сніданком, парою над чашкою і теплою смугою на столі живуть саме тут.
Найяскравіше і найскладніше вікно в квартирі: удень промінь падає в кімнату і малює жорсткий контрастний малюнок. Тюль або аркуш кальки на склі перетворює його на велике м'яке джерело за одну секунду.
Друга половина дня дає тут низьке тепле світло, яке добре лягає на портрет і на фактурні предмети. Взимку це вікно працює коротко, тому зйомку варто ставити одразу після обіду.
Далі складається світлова карта квартири, і робиться вона один раз на життя. Вибери вихідний, коли ти вдома, і зніми той самий кут кімнати щогодини з ранку до темряви. Дванадцять кадрів у галереї покажуть тобі години, коли квартира сама працює як студія, і години, коли знімати в ній не варто.
Пройди всі кімнати, включно з коридором, ванною і балконом, і познач для себе кожне вікно за стороною світу. Компас є в будь-якому телефоні, і однієї перевірки вистачить назавжди.
Піднеси руку до вікна і подивись на тінь від пальців. Різка тінь із чіткою межею означає жорстке світло, розмита і плавна означає м'яке. Це найшвидший спосіб зрозуміти, що зараз відбувається в кімнаті.
Зніми один і той самий кут щогодини протягом дня. Ти побачиш, коли промінь заходить у кімнату, коли він іде і скільки триває рівне світло біля кожного вікна.
Знайшовши робоче місце, наклей смужку малярного скотчу там, де стоятиме стіл або модель. Наступного разу зйомка почнеться не з пошуків, а з першого кадру.
Фон: що працює і що не варто купувати
Фон у домашньому кадрі виконує одну задачу: він мусить мовчати, поки говорить об'єкт. Тому працює все рівне, матове і без малюнка, а псує кадр усе строкате, глянцеве і впізнаване. Купувати для цього нічого не треба, бо в кожній квартирі вже лежить кілька готових варіантів.
Найпростіший фон це однотонна стіна, до якої не притулені меблі. Другий за зручністю це щільний аркуш паперу формату А1: одним краєм він лягає на стіл, другим піднімається до стіни, а плавний загин прибирає лінію стику. Такий безшовний фон коштує як дві чашки кави і виглядає в кадрі дорого.
Однотонна стіна, щільний папір або крафт у рулоні, лляна скатертина без малюнка, простирадло однотонного кольору, дерев'яна дошка для нарізання, шматок необробленої фанери, зворотний бік залишку шпалер, дверцята шафи, бетон на балконі.
Сірий картон замість покупного паперу, темне деко для випічки замість грифельної дошки, велика книжкова обкладинка замість дощечки для дрібних предметів, кахель у ванній замість фактурної плитки.
Строкаті шпалери з візерунком, глянцева поверхня, яка ловить відблиски від вікна, фотозона з кульками і паперовими квітами, банер із друком, дзеркало, у якому видно всю кімнату і саму фотографку.
Непомітним фон роблять два простих правила. Перше: об'єкт і фон мусять відрізнятися за яскравістю, бо білий товар на білому папері зливається і втрачає форму. Тримай удома два аркуші, світлий і сірий, і бери той, що дає різницю. Друге: відсунь об'єкт від стіни хоча б на півметра, інакше на фоні з'явиться жорстка власна тінь, яку потім не прибрати.
Відбивач і затемнення з того, що вже вдома
Відбивач це друга половина світлової схеми, і без нього тіньовий бік об'єкта провалюється в чорноту. Купувати складаний диск на старті не треба, бо все потрібне лежить на кухні й у коридорі. Головне тут не матеріал, а місце: відбивач завжди стоїть з тіньового боку, навпроти вікна.
Аркуш паперу, розібрана картонна коробка, дошка для нарізання, світлий рушник на спинці стільця або кришка від коробки для взуття. Присувай його ближче або відсувай далі й дивись на тінь, поки вона не стане такою, як тобі треба.
Коли кадру бракує глибини, з тіньового боку ставиться щось темне: чорна футболка на спинці стільця, темна тека, кришка коробки, обклеєна чорним папером. Цей прийом забирає зайве відбите світло від світлих стін і додає кадру контрасту.
Тюль, аркуш кальки, білий папір для випічки або біла проста футболка, натягнута на карниз. Пряме сонце у вікні перетворюється на м'яке студійне світло, а сама смуга променя зникає.
Кишенькове дзеркальце або шматок фольги, наклеєний на картон, дає вузький жорсткий відблиск. Ним підсвічують етикетку на пляшці, край келиха або блиск соусу, коли кадр майже готовий.
Порядок дій тут завжди однаковий і саме він рятує кадр. Спочатку прибираємо зайве світло, тобто гасимо верхню лампу і закриваємо друге вікно за спиною. Далі ставимо об'єкт відносно головного вікна. І тільки після цього беремо відбивач, бо його задача підняти тінь, а не боротися з хаосом із п'яти джерел.
Композиційні сітки це безкоштовний майстер-клас на п'ятнадцять хвилин плюс тренажер, який накладає сітки прямо на камеру твого телефона. Вмикаєш, ставиш предмет біля вікна і будуєш кадр по лініях: удома це найшвидший спосіб перетворити випадковий знімок на поставлений.
Дивитись майстер-класСетап перший: предмет на кухонному столі
Предметна зйомка це найзручніший старт удома, бо об'єкт не втомлюється, не поспішає і не просить перезняти. Стіл підсувається до вікна так, щоб світло приходило збоку, приблизно під кутом сорок п'ять градусів до предмета. Бокова тінь показує форму й фактуру, а фронтальне світло з-за твоєї спини робить із товару пласку наліпку.
Підсунь його впритул до вікна, а верхню лампу і решту джерел вимкни. Змішане світло від вікна і жовтої лампи дає брудний колір, який потім важко виправити.
Аркуш щільного паперу лягає на стіл і піднімається до стіни плавним загином. Тримай напоготові світлий і сірий, щоб товар не зливався з фоном.
Білий картон з тіньового боку на відстані двадцяти чи тридцяти сантиметрів. Присувай його, поки тінь не стане прозорою, а для контрастного кадру заміни на чорний.
Стос книжок, підвіконня або дешевий штатив. Товар знімається серіями, кадри в серії мусять збігатися між собою, а від руки цього не вийде.
Чорна або біла футболка на час зйомки. Червона сорочка відбивається в блискучому товарі й підфарбовує всю серію, а помітиш ти це вже за комп'ютером.
Один і той самий предмет варто знімати з двох висот. Рівень столу показує об'єм і висоту предмета, а кадр зверху вниз працює для розкладок, косметики і всього плаского. Замовники зазвичай просять обидва варіанти, тому знімай серію одразу в двох положеннях. Глибше про цю нішу, складні матеріали й ставки я розписав у матеріалі про предметну зйомку.
Сетап другий: їжа біля вікна
Їжа знімається інакше, і різниця тут в одному повороті. Вікно ставиться не збоку, а позаду страви й трохи вбік, тому світло йде тобі назустріч. Такий малюнок називають контровим, і саме він підсвічує пару над тарілкою, показує блиск соусу і робить страву апетитною.
Постав стіл так, щоб вікно опинилось за стравою, а ти знімала проти нього. Кут світла до поверхні столу тримай гострим, бо він проявляє фактуру скоринки й зелені.
Білий аркуш з твого боку присувається доти, доки передня частина страви перестане провалюватись у темряву. Це єдина деталь, без якої контрове світло виглядає темним і сирим.
Сорок п'ять градусів працює для тарілок з висотою, зйомка зверху для розкладок і плаского посуду, рівень столу для бургерів, келихів і всього багатошарового.
Постав кадр повністю до того, як страва приїде на стіл. Гаряча їжа живе перші кілька хвилин, поки блищить соус і стоїть свіжа зелень.
Його треба вимкнути повністю ще до першого дубля. Спалах у лоб убиває блиск і об'єм, а тарілка перетворюється на пласку пляму з різкою тінню позаду.
Стартовий реквізит збирається за один вечір і майже безкоштовно: прості тарілки без візерунка, лляна серветка, дерев'яна дошка і свіжа зелень. Головне правило звучить так: реквізит не має говорити голосніше за страву. Ринок, ракурси й шлях до першого ресторану зібрані в матеріалі про фуд-фотографію.
Сетап третій: портрет у кімнаті
Для портрета потрібне найбільше вікно в домі й вимкнене верхнє світло. Постав людину боком до вікна, приблизно під кутом сорок п'ять градусів, на відстані одного чи двох кроків від скла. Ближче до вікна перехід від світла до тіні стає м'якшим, далі в кімнату він робиться різкішим, і саме цією відстанню ти керуєш малюнком.
Попроси трохи повернути обличчя в бік вікна, і тінь на дальній щоці залишиться вузькою. Це базовий портретний малюнок, який працює для будь-якого віку.
Білий картон з тіньового боку на рівні грудей, під невеликим нахилом до обличчя. Він піднімає тінь і додає світла в очі, а це саме те, через що портрет виглядає живим.
Однотонна стіна за спиною, і людину від неї треба відсунути хоча б на крок. Тоді власна тінь не ляже на фон, а сам фон піде в легку розмитість.
Знімай з тіньового боку, тримаючи камеру на рівні очей моделі. Ракурс згори робить голову більшою, ракурс знизу додає підборіддя, і на домашній зйомці це видно одразу.
Широке підвіконня працює як готова точка опори: людина сидить біля скла, світло падає збоку, а фоном стає стіна кімнати.
Вечірню зйомку портрета в кімнаті з однією лампою я раджу відкладати, поки не з'явиться впевненість зі світлом від вікна. Про підготовку, перші п'ять хвилин, три опорні положення і те, що говорити моделі, є окремий матеріал про портретну зйомку.
Як прибрати з кадру побут і не пересувати меблі
Головна помилка домашньої зйомки виглядає як генеральне прибирання перед першим кадром. Насправді прибирати треба не квартиру, а кадр, і площа цього кадру рідко перевищує один квадратний метр. Усе, що не потрапляє в рамку, може лишатися таким, як є.
Підійди ближче або зніми крупніше, і половина кімнати зникне сама. Широкий кадр на домашній зйомці майже завжди приносить у кут батарею, дроти й сушарку.
Найчастіше чистий фон стоїть саме за твоєю спиною. Перед тим як щось пересувати, просто подивись у протилежний бік кімнати.
Погляд згори перетворює стіл або підлогу на фон, а все навколо просто не входить у кадр. Для їжі, розкладок і дрібних предметів це найшвидше рішення.
Знімаючи з рівня столу, ти прибираєш підлогу і меблі, а знімаючи трохи згори, прибираєш стелю з люстрою. Один крок убік часто прибирає більше, ніж година перестановки.
Однотонне простирадло на карнизі, на дверях або на шафі закриває будь-який безлад за дві хвилини. Тримай його випрасуваним разом із фоновим папером.
Портретний режим у телефоні або відкрита діафрагма в камері перетворює деталі кімнати на плями. Відсунь людину подалі від стіни, і розмиття стане сильнішим.
Півгодини перестановки закінчується втомою і бажанням відкласти зйомку. Знайди робочий метр біля вікна і працюй у ньому.
Дзеркало чесно показує решту кімнати, фотографку зі штативом і відкриту шафу позаду. Перевіряй його очима до кадру, а не в галереї після.
Килим із візерунком і дроти під столом псують кадр так само, як безлад на фоні. Опусти погляд на пів метра нижче об'єкта перед першим дублем.
Ширококутна камера телефона тягне в кадр стіни й меблі та спотворює пропорції обличчя. Перемкнись на основну камеру і відійди на крок.
Вечір і штучне світло: коли вийде, а коли краще не знімати
Увечері в кімнаті світло є завжди, тільки джерел стає чотири чи п'ять і жодне з них не головне. Лампа під стелею, смуга з коридору, залишок сутінок у вікні й відбиття від світлих стін змішуються в рівну сіру пляму. Кадр через це виходить пласким, а колір розповзається між жовтим і синім.
Рішення в такій кімнаті одне: вимкнути все і залишити одне джерело збоку. Найбільша лампа в домі ставиться приблизно на рівень столу, збоку від об'єкта, і одразу дає світло й тінь замість сірої плями. Торшер з тканинним плафоном, настільна лампа з паперовим абажуром і навіть екран увімкненого ноутбука працюють як м'яке бокове джерело.
Предметка з одним джерелом, сторіс і контент для соцмереж, навчальні кадри для власної практики, силует на тлі вікна, сюжети зі свічками й гірляндами, де тепле світло є частиною задуму.
Каталог для магазину, де колір товару мусить збігатися з реальним, серії, які знімаються два дні поспіль і мають виглядати однаково, портрет з макіяжем, де шкіра при жовтій лампі змінює відтінок.
Одна дешева покупка все ж таки виправдана. Візьми в господарському звичайну лампу денної температури: на упаковці пишуть 2700 К для теплого жовтого світла і 5000 К і вище для білого денного. Постав таку лампу в торшер, і вечірні кадри перестануть бути жовтими, а колір товару чи страви стане чесним.
На довгій витримці навіть легке тремтіння руки змазує кадр сильніше, ніж заважає темрява. Постав телефон на стос книжок або на підвіконня.
Синє світло з вікна і жовте від лампи дають два кольори на одному обличчі, і виправити це в обробці майже неможливо. Дочекайся темряви або зашторся і працюй з лампою.
Світло від камери прямо в об'єкт прибирає тіні повністю і залишає різку тінь на стіні позаду. Краще зніми темніше і підніми яскравість під час обробки.
Друге джерело майже завжди з'їдає малюнок першого. Поки одна лампа з відбивачем не дає передбачуваного результату, друга тільки додає плутанини.
Скільки на цьому реально заробляють
Домашня зйомка це не тренування перед справжньою роботою, а сама робота. Дистанційна предметка платить за знімальний день від 500 до 2500 доларів, і замовник при цьому жодного разу не бачить, де стоїть твій стіл. Бренд надсилає товар поштою, ти знімаєш його біля вікна і віддаєш файли у строк.
Поруч є ще два ринки, які повністю закриваються з дому. Перший це контент для малого бізнесу: кондитерки, майстрині прикрас, локальні бренди косметики й одягу знімають нові позиції щомісяця. Другий це власні кадри для соцмереж і портфоліо, без яких не приходить жоден замовник. Вилки цін по містах і країнах зібрані в огляді вартості фотосесії.
Так працює Іванна Король, яка знімає предметку. Першого великого клієнта, український бʼюті-бренд R Beauty, вона знайшла в Instagram: писала компаніям і пропонувала зробити пробне фото. Бренд передав їй продукцію і техзавдання, заплатив передоплату 30 %, і Іванна зняла вдома 72 кадри. Зараз вона живе в Німеччині й має постійну клієнтку: у понеділок забирає нову продукцію, у пʼятницю віддає готові кадри, по 50 євро за звичайне фото і по 70 за складне, наприклад блискуче.
Калькулятор доходу показує ринкову вилку по твоїй країні й рівню, а поряд рахує твою власну мінімальну ставку. Підставляєш витрати й бажаний дохід і бачиш цифру, нижче за яку працювати немає сенсу. Окремий рядок відведено дистанційним нішам, які знімаються з дому.
Відкрити калькуляторБезкоштовно, займає кілька хвилин з телефона. Кнопка відкриє бота в Telegram, він одразу дасть доступ. Безкоштовно.
Що зробити сьогодні
Візьми будь-який предмет зі столу і пройди з ним по всіх вікнах у квартирі. Зніми його біля кожного з однієї відстані, а потім подивись кадри поспіль у галереї. За п'ятнадцять хвилин ти дізнаєшся про світло у власному домі більше, ніж із будь-якої статті, включно з цією.
Далі постав робочий метр біля найкращого вікна: стіл, аркуш паперу як фон, білий картон з тіньового боку. Зніми одну серію з предметом і повтори її з відбивачем і без нього. Різниця між двома кадрами і є та сама студія, якої тобі нібито бракувало.
Коли світло і фон стоять, наступне питання це побудова кадру. Композиція і світло разом роблять різницю між домашнім знімком і кадром, за який платять, і талант тут ні до чого. Про порядок дій на старті я розписав у матеріалі про те, як стати фотографом з нуля.